– Де твоє серце, дитино? –
Спитав черговий «рятівник».
Він мав семиденну щетину,
Місцями зривався на крик.
– Серце моє коло мами.
Отам її тіло лежить, –
Дитя розвело руками.
– Серце моє стоїть.
Зацокали туфельки й берці.
На сукні промок рукав.
Солдат народився без серця
І в дівчинки серце відняв.
