Жалісне скиглення проти сучасних реалій.
Форма імперії - не сформульована загадка.
Сиве й крихке дитинча обертає планету й
Топче з завзяттям ті рідкісні паростки,
Що зі свинця або сталі.
Та упосліджений друг не спиняє руху,
І мій скоромний борг при нагоді стане
Кожній живій душі, що з похмурим виглядом,
Втратило все провідне та жадане.
Правда ж, голодний круче?
Світла вітальня більше гостей не прийме
Гості й раніше плекали сумнівні герці
Все відкотити й змішати в просту, недоторкану
Навіть моєю ненавистю, глину
Під звуки найбільшої терції.
Вибух не квітне поволі і не ошукає.
Останнє, що бачив - твоя щиріша усмішка.
А й досі гатить
У рідному краї.
З’явився на мить та зник,
Як і все, що зникає.
Дитина голодна до свіжого м’яса
Ба старче тіло не вилізе із труни,
Бо оберти стають усе важчі.
Й дорожчі. Щовесни.
06.06.2021
