На побачення з коханцем
Я боялась запізнитись,
Довелося на роботі
Терміново відпроситись.
Перед шефом прикидалась
(Співчували мені люди),
Ледве на ногах трималась
Я від сильної ’’застуди’’.
За годину в ресторані
Я з коханцем танцювала,
І що я шляхетна пані –
В ті хвилини забувала.
Час не тратила тут марно:
Веселилась, розважалась,
Погуляла дуже гарно,
Перед ранком спати вклалась.
А оце в обідню пору
Співробітниця дзвонила:
Поцікавилась здоров’ям,
Співчутливо говорила:
-Вже пів офісу сьогодні
На роботу не з’явились,
Подзвонили усі шефу,
Що від тебе заразились!
Ото й май таку коханку,
Що уміє заразити.
Веселилась, аж до ранку,
Впевнено у світ дивитись.
Що ж директору робити?
Премії всім видавати.
Якщо маєш шанс на миті,
То їх сміло треба брати.
Дякую від усієї душі, дорога Катюшо за подарований позитив! Хоч на декілька хвилин забути про війну. Ще трішки терпіння і перемога буде за нами! Миру Вам добра та надії на краще завтра!
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Браво, Валечко, Ваші експромти додають мені натхнення писати нові твори! Мирного і сонячного дня Вам! Дуже Вам рада!