Мавки в лісі, руки голі,
Гілля тягнеться угору
В небо, зірки де в неволі,
Час пливе, але поволі.
Що за ніч, прозоре сяйво,
Чи то мара так охайно
Затуляє мені очі,
Що ті зорі нам пророчать?
Дивні казки мені ліпші
За усі ці пави-вірші,
Я у світі – як примара,
Як та пташка десь у хмарах,
Дивні люди, дивні пісні,
Дивні звірі в мому лісі,
Я дивацтвам вся відкрита,
Ось, стою посеред жита,
Колихаюся від вітру
І кохаюся зі світлом.
Може я – не та, що треба,
Не дістатись до крайнеба,
Хай говорять неможливо,
Та я вірю все ж у диво,
У ці казки у блокноті,
Що народжені в дрімоті,
Чую шепіт серед скроней,
Вир думок, як стадо коней,
Все можливо, все існує,
Чи то бог, чи чорт біснує?!
Я зливаюся в єдине,
Щось таке несамовите,
Дикі звірі, дикі танці,
Дивний світ якихсь субстанцій,
Я стаю сама собою,
По камінню я – водою,
Вільним вітром серед поля,
Я – береза, я – тополя,
Я стаю, як мої вірші,
Я зростаю більше, ширше,
Я наповнююсь, довкола
Все зімкнулося у коло,
І прадавні всі сказання
Оживають з-поза рання,
Це мій світ, моя домівка,
Дивовижна ця мандрівка,
Мавки – в лісі, я – на волі,
Я танцюю танець долі!
03.04.2021
ID:
920193
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Містико-езотерична лірика
дата надходження: 22.07.2021 10:25:57
© дата внесення змiн: 22.07.2021 10:25:57
автор: Кіра Зубаль
Вкажіть причину вашої скарги
|
