Народ – це велич, грім, а хочете, то вітер -
Невтомний, мужній, у віках гучний,
Не сором, щоб себе кудись подіти
І заховатись від поробленого ним …
Варшава, Вільнюс, Рига і Тбілісі,
І танками здобутий Будапешт,
І наш Володя - вбитий вранці в лісі,
Буденні страх, ілюзія, арешт …
А ці Толстой, Єсенін, що сказати,
Один не знав, де сором свій сховати,
А другий так «берізку обіймав»,
Що ту Росію мов не помічав …
Отам далеко - то сирійські хати,
А тут близенько - спалена земля,
Де мала б діток мати колисати,
Якби не було в гості москаля …
Де ж той народ, щоб так його назвати,
Де велич мови, що тамує біль,
Та справжня мова мала б тут волати,
Кричати, сину, не чини, не смій …
А це таке - покрадене й погнуте.
Але болото має мати ріст!
Інакше як болото те почути.
Ще згубиться між кленів і беріз ...
А там були – чи велети, чи скелі.
Там Сахаров кричав в лице юрбі.
Не зміг нічого вдіяти в пустелі.
Давно вже згасли ті його вогні …
голос Сахарова голос волаючого в пустелі
кожен росіянин від до по всіх класифікаціях
з 142 мільйонів російських громадян
не мислить Україну
соборною суверенною самостійною державою
більше
той стан України до якого вона дійшла
вчинений прямо чи опосередковано Кремлем
азійська система управління на противагу державі громад ... це те, що увіпхала росія в Україну ... і це те, що українські чиновники, науковці, ... ніяк не можуть з себе випхати вже двадцять років ... тут вже не кремль ... той тисне тільки збоку ... тут серцевина зогнила ...
та серцевина називається російськорадянськість
без хірургічного втручання вона і далі шкодитиме
українському організму
тиск Кремля зовнішньо-внутрішній
якби всі українці були єдині
ми б не були свідками майже
колапсу української держави
«Россия – самая паскудная, до блевоты мерзкая страна во всей мировой истории. Методом (негативной) селекции там вывели чудовищных моральных уродов, у которых само понятие Добра и Зла вывернуто наизнанку. Всю свою историю эта нация барахтается в дерьме, и при этом желает потопить в нем весь мир» (Иван Ильин, русский философ)
що я можу сказати ... я пам'ятаю, як чудовий актор Гафт раптом змінив свою думку про Україну, "бо хотів бути разом з своїм народом". Іноді мабуть не варто бути зі своїм народом. А Івану Ільїну браво.