Життя прожить – не поле перейти.
І не легка, терниста ця дорога.
І не завжди досягнеш ти мети,
І не завжди вона веде до Бога.
Нелегко по житті свій хрест нести,
Бувають злети, але ж і падіння,
Здавалося, піднявся і лети –
А доля знову кине на каміння.
Летять роки і стелеться життя,
Червоне літо в осінь зазирнуло,
Свята Покрова в гості завіта,
Зима прийде і рік пірне в минуле.
Та як же хочеться дорогу ту знайти!
Злетіти в чисте небо вільним птахом,
Полинути у зоряні світи
Нетореним іще Чумацьким шляхом!
