|
А осінь свій характер показала,
коли холодну зиму- геть прогнала.
Зима вже думала,влада її прийде,
як іній,на вікні і заморозок на траві буде.
Та осінь, військо покликала своє,
це вітер теплий і сонечко,що радує усе живе.
Ще дощик,щоб землю проливав,
а ворон з горобцем,про славу осені співав.
З листя опавшого й сухого хворосту,
осінь зробила,як королева,собі фату.
Ось ягоди калини,червоні і такі буйні,
наче перлини,прикрашають,ці осінні дні.
І вітер-воїн,насвистує в саду,
пісню,щоб зима почула-бойову.
Осінній норов,давно не бачило,усе живе,
зима не думала,що бій такий буде.
Осінь завжди,здавалася зимі без бою,
в той час,вбиваючи себе і забираючи,у себе волю.
Зима сильніша і скоро осінь переможе,
але,що осінь бореться,тепер вже,кожен скаже.
ID:
855548
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 22.11.2019 17:06:39
© дата внесення змiн: 22.11.2019 17:06:39
автор: Бабич
Вкажіть причину вашої скарги
|
