Я сама вирвала сторінку нашого життя,
Забуваю про образи та каяття.
Ілюзії розбиті на дрібні куски,
Інші в твоє життя прийдуть жінки.
Страшно починати з чистого листа,
Подиху не вистачає і це немов стрибок з моста.
Та силу всю свою зберу в кулак,
Бій з собою припиню і не буде більш атак.
Знаходжу свою внутрішню гармонію,
Подолавши любовну я агонію.
