Заростають душі рясно бур'янами
Збайдужілість чорна в поглядах й словах.
Ось таким — на цвинтар поміж могилками
Походить й відчути за майбутнє страх:
Не одну забуту стрінуть там могилку —
Це чиєсь минуле зникло назавжди,
А на древі роду зломить суху гілку
Збайдужіла пам'ять й заростуть стежки.
Боляче нестерпно, бо на цвинтар дуже
Схожий наш АТОшний, зранений Донбас
Й дивляться "всевладні" з Києва байдуже
Скільки в Україні залишилось нас.
Тих, хто не ховався від біди у хаті
Й вірить, що нарешті прийде мирний час.
Сьогоденням стануть мрій думки крилаті
І з руїн воскресне феніксом Донбасс.
Дякую Вам за добрі слова.Так хочеться, щоб все скоріше вирішилося. І хоча ми, можливо, й не доживемо до повного відновлення Донбасу, але так віриться в краще.
"Й дивляться "всевладні" з Києва байдуже
Скільки в Україні залишилось нас."
Інколи здається, що успішно втілюється в життя програма знищення нації. Жах!
Олю, * з Києва*?, вони скрізь такі - всевладні, а в Києві є ще й ми... і ми теж в Україні, і нам боляче...
Вибач, за такий коментар...
Радченко відповів на коментар @NN@, 08.08.2017 - 14:43
Аня, я за всевладних, які на "троні", в Києві, бо ми ж всі розуміємо, що від них дуже багато залежить. А боляче всім тим, хто живе в Україні і розуміє безглуздість цієї війни.Дякую, Аня, за небайдужість.