Ти – не хтось безіменний,
Загублений в роках історії.
Перед тобою – сотні століть,
Після тебе – сотні століть.
Ти маєш ім’я і обличчя,
Що дане одному тобі.
Перед тобою люди вмирали,
І після тебе житимуть і помруть.
Ти не схожий на інших, ба навіть
На себе часом не схожий.
Перед тобою – людей мільярди,
Після тебе – людей мільярди.
Ти любиш пожовклі листки
І запах ранкового сонця.
Перед тобою падало листя,
Після тебе також прийде осінь.
Твій почерк дрібний і легенький,
Ти любиш писати щоденник.
Перед тобою люди писали,
І після тебе не бракне поетів.
Чи віриш в свою неповторність,
Що внутрішній світ твій безмежний?
Перед тобою такого не було,
І після тебе такого не знайдуть.
… як тебе не стане, світ збідніє
На ні на кого не схожу людину…
26.06.14
