Був осінній день. Сіяло сонце.
Ти прийшов на зустріч в перший раз.
Задивився в очі, наче у віконце,
І забилось серце раз-у-раз.
Ти тримав мене за руку міцно-міцно,
Віддавав усе тепло долоні моїй.
Я хотіла б зберегти його навічно
І віддать своє долонці твоїй...
Ти так пристально дивився в мої очі,
Як моряк, що пильно глядить вдаль.
Стукотіло серце в моїх грудях дівочих,
А душа співала, мов в останній раз
Я пам’ятаю перший поцілунок.
Він був такий ніжни́й, як подих вітерця
Ця зустріч – справді долі подарунок,
Що колись поєднала самотні серця.
