Одного дня залишиться лиш попіл
тих добрих слів і ніжний твій ескіз..
Ще вчора теплий сміх, відлуння тиші.
І аромат жагучої кориці..
Залишиться лиш теплий запах,
немов в альбомі вирвана сторінка.
Загублена, серед людей блукатимеш сама..
Посієш у душі чи осінь чи зиму,
то не важливо анітрохи...
Залишаться слова, що в пам'яті моїй
як тепле зранене "привіт".
І згасне вогник, холодом повіє вітер в спину,
і ти підеш в незнаний світ.
І якщо раптом десь там ненароком,
стареньку птаху ти побачиш на вікні,
то знай що десь в далекім тихім сні,
вона зустріла твій шалений шарм.
А поки що гуляй, кохай, в відлунках тиші,
щоб серед всіх чудес одним лиш була - ти.
