говори без сичання
у кублі змій
під прогрітим остовом гори
наче факел
від сонця іскри
говори говори говори
не сичи
з-за туману імли
переплутуючись тілами
всі з одного хребця
і усі як один
гаденят не різнять
між вужами
говори не сичи
без тіні навіть факел не факел
у кублі
у вузлі
не мовчи
від отрути вужів не гаснуть
