В цей вечір останній ,
в цей вечір прощання ,
Нам з сумом співали
в садках солов’ї
Мені шепотіла
про вірне кохання,
В палкому коханні
я клявся тобі.
Зачекай , зачекай, зачекай!
Гудок на пероні ,
вже скоро рушаєм.
Сльозами наповнені
очі твої.
Останній цілунок,
останнє прохання:
Пиши, я прохаю
частіше мені.
Під звуки оркестру
військового маршу,
Солдатське буття,-
ти мене зустрічай,
А доля жіноча,
Чекати, чекати.
І ти моя люба
мене зачекай.
Зачекай , зачекай, зачекай.
Ми вірою, правдою
служим Вітчизні,
І носимо з честю
солдатське ім’я.
У помислах , діях,
ми дружні, єдині,
Звемося ми
Дружня солдатська сім’я.
І в дні
коли спека, у ночі холодні
Тримаєм наказ
гідно службу нести,
Спасибі ж вам любі
За ту допомогу ,
Яку нам приносять всі ваші листи.
Зачекай , зачекай, зачекай!
ID:
631433
Рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата надходження: 25.12.2015 20:35:33
© дата внесення змiн: 10.01.2016 09:17:32
автор: Викчер
Вкажіть причину вашої скарги
|
