Я люблю розсип крапель дощових
на вікнах,
і ковзання коліс,
і шелест листя.
Надовго злива: темні небеса,
і комин біло світиться.
По шибі - дощ, на комині – птахи,
і вітер біситься.
Через дорогу дім сховався в тінь
за липами.
І марно грім гримить, як дзвін:
День тішиться!