Жалю немає за старим,
Шкода, що в новому не бачу,
Моїх надій і мрій подачу,
Чому й не тішуся над тим
Як зустрічає новий день,
І що лишається у вчора,
А в голові «Содом й Гоморра»
І сум в очах, і тихий біль
Десь притаївся в мому серці,
Не знаю де, та воно рветься,
Тужливо із моїх грудей,
І плаче часом й не сміється,
Коли дивлюся на дітей
Та бачу як приходить радість
На їх усміхнені обличчя.
Та між усім чекаю все,
А він тікає, білий день
І ніч давно уже не спиться…
