Холодно…На вулиці і в серці,
Віє вітер…Хуртовини…Лід…
Навстіж ти відкрив всі дверці,
У придачу залишив болючий слід,
Я ж повірила,впустила в душу,
Ти ж там просто потоптався,і пішов,
Ну і от…Тепер хворіти мушу,
Та й нащо була така любов?
Хоча,яка любов,то просто лиш звикання,
Не розумію,чом нас доля так звела,
Мені вже зовсім не потрібне те кохання,
Й набридли люди,що його так прославля
