наодинці з обличчями мертвими
сподіваючись на їхню рідність
залишилася
кілометрами вицвіли
відстанню сотень телефонних мереж
мовчать
або
мовчать
іноді тиша впивається глибше
за найнесамовитіший крик
але не зараз
тепер вона стала касиром у метрополітені
хоч бери і купуй жетони
мені по одному будь ласка
на кожне око