Позасинав весь гамір у кутках ,
І стихло світло,навіть сині зорі.
Лишень дитя в матусиних руках,
Співає так, немов би він у хорі .
А мати пригорне і заколише,
Страхи усі тікають хто куди.
Любові щит вона йому залише,
Що захищатиме надалі від біди .
Розкаже казку й не одну, багато ,
Ось сон нарешті підійшов .
А в ньому буде багрянисте свято ,
І мир,і спокій і от та любов .
