Якось тихого, спокійного ранку
Вдягнула осінь вишиванку.
Я прокинулась уранці,
Дощ кружля в веселім танці.
Справжня Осінь вже настала
І володаркою стала...
Почала міняти все,
Поливати все дощем.
І сама як та цариця,
Цілий день все чепуриться!
От на небі скатертину
Ту змінила на перину,
Бо блакитний їй не модно,
Треба сірий брать свободно!
Осіні нелегко стало,
Адже справ залишилось немало!
І часу нема, щоб відпочити -
Всім же треба догодити!
Треба якось дивувати
І плодами пригощати...
Вона ж що не господиня?
Є і яблука, і дині,
Виноград, горіхи, мед,
Чай з лимоном, теплий плед!
І хурма, і груші,
Щоб не тільки шлунки, й душі
Все наповнилось теплом
І Земля засіялась добром!
Осінь вам шановна пані,
А не плакса на дивані!
