Вже сивина покрила твою голову,
І зовсім ти не та вже, що колись,
А ти смієшся, хоч і вієш холодом,
Й не бачу докору в словах твоїх німих.
І тільки сльози ти ховаєш за вуаллю,
І серце теж приховане від всіх,
Твоя душа закрита, я це знаю,
Ти, лялечко, захована в якийсь зашитий міх.
