Ведмідь в сусідній ліс забрався,
Багато шкоди наробив!
Ще й привселюдно вихвалявся:
Я взяв своє, що загубив!
Мені берізки серцю милі
І з прохолодою ставок.
Малинові кущі достиглі,
З джерельної води струмок!
Це все моє! Бо я так хочу!
Не лізь під лапи – розтопчу!
Хто про Закон там щось белькоче?
Заткніться! Бо усіх провчу!
Косулі й олені принишкли –
Не знали як його спинить.
Лиш між собою тихо й нишком
Перемовлялись: Що робить?
А клишоногий все хапає:
Усе до лап я приберу!
Нівечить, трощить і ламає!
Моє! Що хочу, те й роблю!
Не знаєш дна – не лізь у воду!
Нахаба мудрість позабув.
Поліз в ставок, у прохолоду,
На яму втрапив й потонув…
На березі стояли звірі.
Волав ведмідь, на поміч, звав!
Та злодія, що втратив міру,
Ніхто! Ніхто не рятував!
Щоб в скруту мати допомогу –
З сусідами завжди дружіть!
Шануйте вбогого й слабкого!
По честі й совісті живіть!
Як є в вас сила – не марнуйте!
На гарні справи поверніть!
Добро й тепло навкруг даруйте!
Дитинство й старість – захистіть!
Слава Україні! Кіндрат & Корінь 04.07.2014р.
.
