|
Ну як тобі живеться нині брате,
З недальньої, ворожої землі?
Скажи тобі сподобалось вбивати,
Небачачи світанків у крові?
Ну як тобі дивитися новини,
І вірити брехні своїх владик?
Ти знаєш нині я ховаю сина,
Він від твоєї кулі не утік.
Ну як тобі, вриватися до мене,
І думати, що це твоя земля,
І вішати якісь чужі знамена,
І з покидька, робити короля?
Ну як тобі, своїх дітей втрачати,
Й робити вигляд, що вони чужі?
Не чути, як у хаті плаче мати,
Як гасне серце, в смерті на межі.
А знаєш брате, я клясти не буду,
Я маю вірних, вільних вояків,
Хай ти не бачиш, та вони усюди,
Мов янголи, на варті мирних снів.
Вони зуміють, й знову переможуть,
Хай навіть буде зранене крило,
Ні брате, я звичайно не погрожую,
Я стверджую, що втричі платить зло!
ID:
589333
Рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата надходження: 23.06.2015 19:22:45
© дата внесення змiн: 23.06.2015 19:22:45
автор: Svetastik
Вкажіть причину вашої скарги
|
