Десь там, де рожеві квіти,
Там де залізний кордон
Їдять наші діти
Плоди солодких заборон.
За чужими нам думками
Вони у мандри подались
Й своїми руками
За копійки екрану продались.
Зняти рожеві окуляри
Зовсім вони не хочуть
Й ходять як примари
Людям голову морочать.
Валентин Ганжук