А на вулиці знову дощ
І сонце сховалось за хмари.
Тихий плач самотніх площ
Вмиває стомлені тротуари.
Поміж дерев вітер шепоче,
Зриваючи листя до землі.
Хтось невідомий душу лоскоче
Так, ніби, ми ще зовсім діти малі..
Тихо дощ барабанить у вікно,
Свічечка десь в куточку жевріє
І там на вулиці так холодно,
А душа все ще про літо мріє.
А на вулиці знову дощ
Й кудись повтікали люди.
Знову тихий плач самотніх площ
Через вікно стукає мені в груди…
Валентин Ганжук
