Коли пригрiло сонечко
Ранньою весною,
Лелека принiс донечку
Гарненьку собою.
Щоб жила в достатку
Та була щасливою,
Її мама й татко
Назвали Людмилою.
I летiли буднi,
Множились свята
В серцю незабутнi -
Золотi лiта.
А сьогоднi, рiднi,
Те мале дiвча
Ювiлей солiдний
З нами зустрiча.
Тож вип'ємо напої
Аж до дна усi,
За здоров'я нашої
Тiтоньки Люсi!
