Все швидше розмивається озон.
Все менше щирості на лицях.
Чому? На них "моральний силікон"
і меншає кількість рідини під потилицею.
Здається, вже ніщо не варте намагань,
не варте, хоч багато пережито...
І всім так хочеться знайти десь тиху гавань,
щоб безтурботно й весело там жити.
