Тече вода дитячих сліз
швидкою течією поспішає
кудись у поле,там-де ліс
сумною пісенькою грає
у пісні тій,співа яку дитина
захована образа неземна
вона висока,мов людина
не ясна,як самотня темнота
вона,мов жінка-у розквіті сил
щаслива зовні,та не з середини
кружляє поряд,як кімнатний пил
не забувається ані хвилини
ви думаєте сльози-це дощі?
помилка.сльози-це образи
що холодно стікають у душі
на непочуті нами фрази.
