Хіба, втрачаю я себе?
Чи, може, розум, вічність і дороги?
І кожен день дивлюсь собі під ноги…
Як темні води витікають з них…
Хіба, втрачаю гідність
В тернистих шатах іншого творіння?
А де, логічні межі зайвого тремтіння?
Якщо інакше жити вже ніхто не дасть…