Грай заради сенсуалізму
Грай заради окремої інтелектуальності
на кінематичному рівні
всі вирази набувають значень підшлункової
переповненої шкірою мови ідеальних вершин
я мовлю зараз про абстрактне
це риторика
це окреме нагромадження зліпків слів
як рідкість я приймаю подарунок у вигляді
смертності
як постійність я травмую навколишність
змарнованими константами
межі-вододіли стирають перфоманс одинокості
сьогодні відчувається дух відчуження
він прямує річкою углиб чужої мені планети
я сам нагадую чужий орієнтир до чужого міста
до чужого розуму-до чужої музики-до чужого слова
це мізансцена
де столова, у котрій я мешкаю заради їжі, ритмізується
разом з моїм з серцем
й, що якнайдалі прямує до шляхів, у котрих
за мене все вирішуватиме рубильник відкритості
тільки протези подушки замість снів
тільки сни, у яких відсутні сюжетні секвенти
тільки байдужі польоти
до вулика таких же збайдужілих бджіл
джи-джи-джи
дух пускає мед страшної комедії
міністерство запускає руки у воду
й технологія зжирає усіх дадаїстів
