Я чекав би тебе
Обіля дверей
Лютої шкуродерні
Адже там із мого
Страху
Мали
б шкуру здерти
Оголюючи
Тим самим
Правду
У моїх очах
Я чекав би сну
у якому
ти б мовчки провадила:
Коли врешті-решт
Тобі присниться останній
Твій знайомий
Ти віднайдеш
Спокій
Як коробку сірників
На дні
Тихої
Гавані
Коли останні
Тумани
Розкроять
Твій
Череп
Там не
Знайдеться
Нічого
окрім
Швидкої
Смерті
Жовтоокого
Плазуна
