Сьогодні знов побачу я тебе ,
І потеплішають твої ніжні очі.
Не можу я примусити себе
Тебе забути – серденько не хоче.
Коли не бачу, думаю: це все,
Переболіло, рани затягнулись,
Коли зустріну – знову понесе,
Мене туди , де ми щасливі були.
А може так і треба. Це любов,
Яка усе поспалює до щенту.
Це почуття ніхто ще не зборов,
Хоч обійди усю нашу планету.
І я люблю, люблю , як в перший раз
І як востаннє. А тоді на плаху
Покладу голову – й в останній раз
Вклонюсь коханню. Навіть не заплачу.
Бо у житті платити треба
За все, що Бог дав та іще дає –
Якщо любов висока, аж до неба,
Тоді себе усього віддаєш.
