Між нами не було кохання,
і навіть це любов'ю не назвеш.
Ми не кричали вголос про страждання
і не кидали слів, солодких я вчорашній мед.
Ми не трималися за руки ніжно
коли приходила нічна пора.
Для нас вершиною блаженства-
був погляд кинутий
скоса.
Не мріяли ми бути разом,
ішли по різним берегам.
Ти мріяв стати капітаном,
я ж мріяла взлетіти в небеса.
Нічого спільного...
Чужинці...
Історія ця не про нас.
Та тільки погляд залишився
навіки
в пам'яті
й в серцях.
