Коли проснеться ранок,
Вдягни його серпанок.
Танцюй по підвіконню снів,
Бо він того завжди хотів.
Волоссям ніжно по спині
Його від сну розборони
Та навстіж штори розгорни,
Його рукою обійми.
Ніжним дотиком душі,
Його слова розворуши.
Вдихни солодкий присмак ранку,
Пусти на волю душу-бранку.
Зігрій горня гарячим чаєм,
У ранок ніжність ми ховаєм.
Ранковий погляд твій прекрасний,
П`янкий цілунок передчасний.
І ніжний шепіт зводить душу,
З твоїх обіймів я не зрушу.
В них буду вічність я літати,
Солоні сльози утирати…
