Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лілія Ніколаєнко: Частина 5. Жорстока п’єса - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ J.D., 08.03.2018 - 23:41
це кульмінація...Я всіх прощаю, бо усі ляльки На службі у черствого ляльковода. Всі жертви – і пани, і бідняки, Поламані гілки людського роду. взагалі, уся ця остання частина дуже сильна, як на мене, найсильніша... тут є над чим замислитись... от така вона c'est la vie, або, як ви кажете, "Жорстока п"єса"... спасибі вам за мистецтво високого гатунку... Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А вам спасибі за візит та теплі відгуки! Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. А мені найдраматичніше 4-частина - вона і розв"язка.. Іван Блиндюк, 08.10.2012 - 00:29
По майстерності виконання найбільше сподобалася 3-я частина (таке враження, що вона була написана найпершою). Найцікавіші роздуми, як на мене, в частині 2-й, там ти подаєш думки в'язня, приреченого провести все своє життя за гратами, який, до того ж, волі не знав взагалі, і тут варто віддати тобі належне: наскільки тонко ти увійшла у його душевний стан, в його буденність ("Бо думати – моя єдина справа", "Я звик до тиші – ось моя сім’я"). Ну і заключна частина, прекрасне резюме. Загалом прекрасна поема. Це твоя перша? Якщо так, то вітаю з вдалим дебютом!
Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Іване! Приємно, що читаєш. Так, поема це в мене перша, але є ще два вінки сонетів - це теж в якісь мірі різновид поеми, правда, не такий сюжетний |
|
|
||||||||||||||||||||||||||