Час... Він хороший лікар, лише він може одночасно заліковувати рани і одночасно ставити усе на свої місця. Лише час може допомогти зрозуміти свої помилки, які у майбутньому зробити вже буде неможливо. Але вернути вже назад того, коли встиг наламати дров, не зможеш... Хоч, як ти не визнавав свою провину... Виправдати тебе не можуть... Бо ти винна... Вина ятрить серце, душу, тіло... Біль у серці не вщухає... Немов гострим лезом хтось пройшовся по ньому... Душа не може собі знайти спокою... На спомині грає з розірваною на шматки струною... Усередині все горить пекельним полум'ям і ти біжиш в нікуди... Що забути, викреслити, перегорнути... Та не виходить, все залишається там, з ним, назавжди... Ти стоїш на роздоріжжі... І лише час проходить в немапять.
