Люби життя! Люби! Воно прекрасне!
Розплющ бо очі й глянь на цю красу:
Встає з-за лісу вранці сонце ясне,
І жайвір з себе струшує росу.
Як тихо доспіває в полі жито,
Зелені хвилі вітерець жене.
І силою колосся те налите,
Що потім силу і тобі дає.
Змією вдаль дорога в’ється й в’ється...
А скільки в світі ще таких доріг!
Тобою лиш одна з них обереться
І головне, щоб ти пройти все зміг.
Зустрінуться тобі колючі терни,
Відчуєш на собі гострі шипи.
А час назад ніхто, на жаль, не верне.
Що заслужив сам – сам те і терпи.
Життя жорстоко уперед несеться...
Але усе одно його люби!
Його прожити нам лиш раз дається.
Шанс свій не втрать! Люби життя! Живи!
Життя жорстоко уперед несеться...
Але усе одно його люби!
Його прожити нам лиш раз дається.
Шанс свій не втрать! Люби життя! Живи!
Написано оптимістично, гарно
Чорний лев відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
