Чайка-Україна
Ти в полоні, прекрасна моя,
У полоні безодні і страху,
Чайка ніжна, як символ життя,
Що злетіла до неба над дахом.
Чуєш крики відірваних душ,
Чуєш плач цей у вранішню пору,
То здригнувся посічений кущ
Не здіймаються віти угору.
З-під уламків одна пилюга
Й дикий скрегіт розірваних плит,
Як розтрощена в хлопця нога…
Бачиш відчай та біль, чуєш цей крик?..
Серед сотень роздертих ночей
Відчайдухи тримаються купи,
Там виблискують сотні очей
Серед прірви нічної розрухи.
Плаче тиша, як серце кричить,
Розриває цей стогін руїну,
Моя чайка у прірву летить,
Моя ненька, свята Україна!
20.11.2025
Легенда про Чайку-Україну живе в нашого народу ще з тих часів, коли Гетьман Мазепа написав пісню про Чайку. Він мав чудовий голос і грав на багатьох інструментах. Щоб вороги не знищили пісню, її зберігали й переписували святі ченці. Пісня жила в народній пам’яті і дійшла до наших часів. Дуже гарно виконала цю пісню на одному з концертів Ніна Матвієнко.
Моє сучасне бачення я представляю Вам сьогодні.
