Колись і ми зустрінемось ось там,
куди не дістатися нашим думкам,
і будем ми лиш там самі - собою,
не будем ми йти разом із юрбою,
Частиною усього станем ми,
а може і усім і точно на завжди,
досить думок тягар вічно нести,
бо прийде час й пояде місце ми,
десь там де мерехтять зірки.
