ішов вулицею восени
повітря було занадто міським
і кожен погляд я розцінив
як падіння у сипучі піски
коти байдужі до голубів
діти - до хованки й класиків
на пляшку коньяку отупів
знову звертатись до класики
навчи мене логіки кафка
ніцше "молю" подивись з облич
/
"плюсони в мене нова авка" -
раби рутини мимрять
ОБЛИШ!
пересічний рот уявляю
клапаном сміттєпроводу
відлетіло із журавлями
втілення моєї СВОБОДИ
30.09.11.
