Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Исаак: Вы – импотенты духа на чужбине… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Борода, 25.08.2011 - 22:14
![]() ![]() ![]() Ностальгія - це завжди жалкування за чимось кращим. Дивно одне: виходить тим, хто жалкує було в радянські часи набагато краще ніж всьому народу багатомільйонної імперії зла, який дотепер не може оговтатися від того "радянського раю" і прагне хоча б на сантиметр приблизитися до нормального демократичного буржуазного суспільства. Виходить це ті, хто навчився жити за чужий рахунок - від того і ностальгують. ![]() ![]() ![]() Исаак відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А есть ещё такие, кто придумывает и разукрашивает своё прошлое... ![]() ![]() Раїса Гришина, 25.08.2011 - 21:00
И у меня много вопросов по теме:http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276868 Исаак відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо за гражданскую позицию, отражённую в хорошем стихотворении! ![]() ![]() ![]() Раїса Гришина, 25.08.2011 - 20:56
И тогда было неважно и сегодня не праздникНа Украине стало сложно жить, Бомжует стар и млад на Украине, Как раньше под ярмом была страна, Осталась под ярмом она поныне. И хриплым голосом политики поют, И обещают много депутаты, На выборы не многие придут, На чердаках по селам уж бойцы УПА Уже готовят к бою автоматы... И кто посмел сказать, что Украина рай, Материального здесь нет, да и не будет, За жизнью как ни наблюдай, Здесь черти могут жить,- не люди. Бомжует стар, бомжует млад, На мусорниках роются старухи, И распускает кто-то слухи, Что в Украине жизнь, ну просто Рай. То все враньё украинской элиты, Народ давно и сала не видал, Страна распродана до нитки, Кто приобрел - тот нынешний вассал. Автор с Харькова Исаак відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Абсолютная правда! Сын и дочь в июне были у друзей в Кривом Роге. Дочь посетила дом, где мы жили раньше на руднике им.Фрунзе. Ни в нашем доме, ни окружающих домах нет мужчин старше 60-ти лет: вымерли... Кругом убогость и полунищее существование.
Олекса Терен, 25.08.2011 - 19:04
ЧОГО ВИ СКИГЛИТЕ , НЕБОГИ ?Чого ви скиглите, небоги , Чи вам давно крутили роги ? Дітей у церкву не пускали, А вас на мітинги зганяли І на паради під розписку. Не було чути ані писку Мовчали всі і слова злого Ми не почули ні від кого. Та що там слова, -пам'ять спала Лиш те, що треба видавала. Як свята Божі святкували , Вечерю тайно споживали ? Забули ?, - черги, дефіцити,- Та що там марне говорити - Це вже в кінці,- а на початку Яку “совіти” мали хватку ? Хто 33-й рік створив, а 47-й,- Теж забули, давно голодний стогін чули, Як за колосся на Сибір Вас гнав на смерть цей лютий звір, Як все забрав у вас до щенту, Як вас позбавив реманенту І у колгоспи, як рабів, Погнав України синів. Де ви задармо працювали Вас за людей навіть не мали, Не видаючи паспортів, Лиш вимагали трудоднів. Аж в шістдесятих попустили, Коли мільйони погубили І справді,- легше жити стало, Але ж яку ціну віддало Те покоління перед нами Щоби ми ситі були з вами. Звір відібрав останню тріску, А потім кинув голу кістку, А ви забули й хвалите І в пащу знов йому йдете, Бо мали ковбасу й зарплату І ззаді на штанах заплату. Кричати всі тепер гаразд Та не помітно отих газд, Що все своїм горбом робили І ні у кого не просили На кусок хліба,- а ставали І до схід сонця працювали. Так, як в колгоспі,- вже не буде, Бо не худоба ми , - а люди ! Щоб нам в корито насипали, А ми від радості мичали. Ми ВІЛЬНІ , й треба вибирати Чи відчепитись,чи стояти ! |
|
![]()
|