Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Радченко: **Пам;ятаєш… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тамара Шкіндер, 09.08.2011 - 21:35
![]() ![]() ![]() "Чуєш пісню незабутої весни!?" - саме так. ![]() ![]() ![]() ![]() Анатолійович, 08.08.2011 - 16:47
![]() ![]() ![]() Як жаль, що пісня незабутої весни до нас вертається лише у сни... І сни солодко пахнуть сінокосом, і ми удвох йдемо до щастя босі, і наші душі рвуться вверх, до неба, і щастя більшого немає... і не треба! ![]() ![]() ![]() Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сергію, та це ж окремий вірш. Проекрасно сказано. Дякую. ![]() Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я тобі дякую за розуміння, Віталію. ![]() Татьяна Маляренко-Казмирук, 08.08.2011 - 05:39
Написано дуже гарно. А я не можу писати. Кудись поділось все. 13 липня помер чоловік. І мабуть з ним пішло все...
Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таня, дуже співчуваю. У мене так було, коли один за одним пішли мама, тато, брат. Ймовірно душа і серце не можуть ввійти в звичний ритм життя, потрібен час.
КВМ, 07.08.2011 - 22:56
Прекрасно, но почему так с болем высказани слова, что так серце гложет.А стих замечательный, понравился ![]() ![]() ![]() Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це не моя історія. Але так і було: стрілися через роки дві людини, які незрозуміло чому розлучилися.Спогади повернули в далеке минуле і стало зрозуміло - кохання не вмирало, воно чекало на цю зустріч.Та тільки чи потрібно все починати спочатку? ![]() dupletov vlad, 07.08.2011 - 20:11
...уйдёшь с зарёй вечернею,вернёшься только с утренней, и нежность свою юную кому-то даришь ты... ![]() |
|
![]()
|