Дивлюсь у свої карти перед відповідальною грою,
Цілую їх на щастя і савлю на кін долю,
А після цього просто полинаю в Лондон
В його доці та тумани, ім'я Джонатан,
Я іду по Бейкер стріт і зонтом граюся.
На мене впливає мінливість цієї краплинної армії.
Склеп розгромлений, я іду по його брилам,
Лондон, о, Лондон! Який же ти красивий.
Я розкриваю очі і усміхаюсь, як можливо.
Блек-джек, в руках доля. Гру виграно!
