| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Борода: Одна-єдина - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. 
 КОМЕНТАРІ Любов Іванова, 14.06.2010 - 07:57Мені перегукнулося з вашими рядками моє.. Якщо не заперечуєте ...           Тебе я з раєм можу порiвняти Моє село, моя свята земля. Наче незримi ланцюги-канати Тягнуть туди, де народилась я.. Як там шумить трава рiзноголоссям, Над квiтами гудуть зграi джмелiв, Як немовля, купаюсь в чистих росах, Ступаючи босонiж по землi. I дихається там нiби вiльнiше, Яскравостi там бiльше в кольорах, А небо в своiх барвах голубiше,, Бiлiша снiгу у берiз кора! Я звiдти повертатись не бажаю, Енергiю з бездонностi там п"ю.. Моя ти земле-матiнко безкрая Я твоя донька! Я тебе люблю! Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Спасибі, чудово! Чому ж ви не надрукуєте його,прекрасний вірш! Валентина Курило, 13.06.2010 - 14:01А нам завжди чогось не вистачає Хто б нас навчив любити те, що є? І чорний біль тихенько серце крає І ностальгія покою не дає.   | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||||||