Калейдоскопи
хожу навкруги
міняю очі, усмішку, повадки
я не приречена назавжди самоті,
хіба збрехати "в мене все впорядку",
хіба сказати тобі знову просто "ні".
а потім бити об підлогу посуд;
Хіба я заслуговую на мить, коли мені ти скажеш,
що ми разом?
Коли ти прошепочіш не біжи,
що ще існує в світі слово "щастя".
Я знаю вся провина лиш в мені,
та я не вірю більше у кохання
не вірю, я тікаю, я боюсь!
Я вже тону у всіх своїх ваганнях,
байдужості я більше не знесу
сьогодні я більш жорстка і жадана!
Калейдоскопи
сміху до схочу!
Я божевільна, мене не втримати!
Так, виплеснути б свою самоту!
Та твої очі, мої очі скляні...
Оценка поэта: 5 Наша жизнь это борьба за правильный выбор и так будет всегда... И когда мы говорим нет это всего навсего ответ и его можно сменить и на да
