Нам рання осінь шле свої сюрпризи,
Мов дивним зіллям серце оповив.
І я люблю усі її капризи,
Нема того, хто б осінь не любив.
Знов час настав і добру чарівницю
Я зустрічаю в селищі своїм-
В мого дитинства затишній колисці,
У сонмі мрій бурхливих юних днів.
Пірнає в небі ластівка тендітна,
Янтарне сяйво відбиває мить.
Моя ти земле, краю заповітний,
Усі шляхи сюди мене ведуть.
У листі грають сонячні кларнети,
Дме вітерець мережива вуаль;
З думок спадають затишні куплети
У павутинні срібла линуть вдаль.
Осіннє листя тріпотить в повітрі,
Час не чекає, як ріка біжить.
Метелики танцюють в ночі світлі
І серце мов сполохане тремтить.
