Укусила блошка біле кошенятко,
напилася крові і утекла вмить.
У Котейки горе, чеше лапенятку,
Жалібно муркоче: «Вавка! Ой, болить!!»
«Котику, не плакай, бо ти є здоровий,
всіх колись кусали п’явки й гризуни.
Ранку залікуєш, станеш знов як новий
і блоху забудеш, зовсім, до весни.»
Укусив комарик маленького Мишку,
Розлютився Мишко й лапкою маха:
«Та вгамуйся, Мишко, виросте тут шишка,
Нащо ти цю ранку кігтем розідрав?»
Кровопивці дуже жадібні до крові,
В душу лізуть нишком, з тим, щоб насолить.
Не беріть до серця і не хмурте брові,
Кровососам й п’явкам якось треба жить...
