ЛЮБЛЮ ГАВАЇ РАДІСТЮ ЧУЖИНЦЯ
Я БУВ БИ ЇМ ТРОПІЧНИМ КОРОЛЕМ
ЇХ ОКЕАН Я ВЗЯВ БИ ЗА ГОСТИНЦЯ
І ВЕЧІР ПʼЮЧИ ЖАДІБНО ДО ВИНЦЯ
ПИСАВ БИ ПЛЯЖУ КРАЩУ ІЗ ПОЕМ
МЕНЕ ЧАРУЮТЬ НОРОВЛИВІ ХВИЛІ
І СТИГЛА ПАЛЬМА ЗАКРИВАЄ СВІТ
Я ВИГЛЯДАЮ МІСТО В НЕБОСХИЛІ
І СОНЦЕ ЇМ У СТИГЛІЙ ЯСНІЙ СИЛІ
І ЧАЙКУ ЗВУ НА ПАФОСНИЙ ПОЛІТ
У СОТНІ МИЛЬ БЕЗКРАЙОЇ ДОРОГИ
ПОГЛЯНУ Я НА ЛАЗУРОВИЙ ШЛЯХ
КОМУ ІЗ ВАС ПОТРІБНІ ПЕРЕМОГИ
КОЛИ ТУТ ПОРУЧ СОЛЕНІ ПОРОГИ
І ДИКІ РАНКИ ГРІЮТЬСЯ НА ДНЯХ
ВТЕЧУ В ЛІСИ З БЕТОННОЇ ПУСТЕЛІ
І В НАТОВПАХ ТУРИСТІВ БУНТАРІВ
СХОВАЮ ВІРШ У МАСКИ АКВАРЕЛІ
І ВСІ ПРОСПЕКТИ ВУЛИЦІ ТА СКЕЛІ
РОЗПИШУ Я МІЛЬЙОНОМ КОЛЬОРІВ
ВДИХАЮ СНИ І ТІНІ ВІД ВУЛКАНА
ВБИРАЮ НІЧ ЯК ПЕРСНІ ТА КОРАЛ
ІДИ СЮДИ ЦАРИЦЕ ДОВГОЖДАНА
ВЕСНА ГАВАЇВ ЗОРЯНА ТА ПРЯНА
Я ХОЧУ ТВІЙ ГАРЯЧИЙ КАРНАВАЛ
23.09.2025
