За далекий небокрай
Темні почуття,
Щоб покласти всім їм край
На усе життя
З тіла, серця та душі
Відсилаю я,
Щоб, немов товариші
Чи немов сім’я,
Я зі світлими лиш жив
Весь життєвий вік,
Щоб ні миті не тужив
Так уже повік.
Не для того ж бо життя
Надано мені,
Щоби темні почуття
Цілі ночі й дні
У мені були. Життя
Я і кожен з нас
Маємо, щоб почуття
Світлі повсякчас
В нас були, і думи теж,
Щоб всі ми жили
В щасті, що не має меж.
Ось, чому прийшли
Ми в цей світ, і щоб робить,
Та лиш те, щоб в нім
Слід свій гідний залишить,
Щоб у чарівнім
Щасті також жили ті,
Що в цей світ прийдуть.
Хай й вони в своїм житті
Щастя віднайдуть
Й неповторну кожну мить
В нім живуть весь вік!
Серденько ж хай не щемить
В них усіх повік!
Євген Ковальчук, 29. 09. 2021