Ти покохав мене, мені було шістнадцять,
цвіли сади, буяло навкруги,
Світило сонце і було безхмарно,
як ми з тобой кохались у траві.
Не розуміли ми тодішнього життя,
дороги в світ були для нас відкриті.
Ми мріяли про краще майбуття,
про те, що можуть мріяти лиш діти.
Та ми жили й кохали те життя,
яке було даровано нам Богом.
В житті є сенс – оте мале дитя,
кохання вірного народжене пророком.
